Золото

Спадає золото осінніми хвилями.
Руйнує тишу хрустом під пальцями.
З раптовим вітром змахує крилами.
Танцює без ніг злими вальсами.
Кладе мелодію в слух переляканий.
Б”є голками в очі, що здалися.
Рве шкіру нервовими краплями.
Волоссям (вже зрізаним) грається.
Починає концерт з оголошення.
І на вікнах розклеєне графіком.
Без антракту, суцільним продовженням.
Монотонним не зловлене траффіком.
Малює душу кривавими фарбами.
Давить в горлі при кожному подиху.
У небо летить вогне-зграями.
І на мить - ані смерті, ні спокою.
Ловить сонце на сході. Ще з темряви
Креслить сенси, що світом придумані.
Залишає всі спогади стертими,
І лиш глузд не чіпає розгублений.


Рецензии
що ж певно саламандра знайшла ще одного цікавого автора я в тобі не сумнівався так тримати

Вик Коврей   08.08.2007 12:26     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.