* * *
Впоперек долі
чи вздовж,—
тільки до тебе долину.
В тиху небесну долину,
В зоряну далину...
В темряву – Всесвіт пірну,
втрачу останню пір’їну,
у незнайоме порину.
Ніжно тебе пригорну,
Мій чоловіче і брате,
мила, дурненька дитино!
Лише тонка павутина
дзвоном роз’єднує нас.
Кригу зламаю крилом,
Дзьобом — вилущу лунку.
Долі не примхи — дарунки...
З благоговінням прийми!
Впоперек долi чи вздовж...
© Copyright: Оксана Дориченко, 2006
Свидетельство о публикации №106122601424
Свидетельство о публикации №106122601424
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.