Ти – орел мого кохання,
Бiлий голуб моїх мрiй;
Ти з усiх надiй остання,
Ти маєш бути тiльки мiй.
Ну, мiй янгол, посмiхнися,
Подаруй свiй блиск очей,
Що менi так полюбився,
Став дорожчим всiх грошей.
Чом насупив брови гарнi?
Чом мовчиш, як риба та?
Чом мої всi спроби марнi
Розтулити тобi рта?
Гей, на мене подивися,
Пiдiйми глаза свої,
Я прохаю,- вiдгукнися,
Хоч би кiнчиками вiй.
О, мiй милий, мiй коханий,
Ти мене таки почув!
Посмiхнувся! Настрiй гарний?
Знаєш, що тепер хочу?
Вiдгадай. Подумай трохи.
Так. Авжеж. Ну звiсно так –
Щоб нечутно було крокiв,
Не шумiв нiде лiтак;
Поцiлункв хочу море –
Щоб кружилась голова;
Щоб нас в свiтi було двоє –
Тiльки ми. Лиш ти та я.
А тепер, мй сокiл ясний,
Дiло зовсiм за малим.
Я гадаю, всiм вже ясно –
Зараз будеш ти моїм!
Чом насупив брови гарнi?
© Copyright: Елена Колина, 2006
Свидетельство о публикации №106121800802
Свидетельство о публикации №106121800802
Рецензии