С сумл нням до тебе!

Я через тебе не сплю у ночі
Сиджу, мрію ї вірші друкую,
Дуже тяжко без тебе в душі
Вiд цього увесь час я ї сумую.

І сумління моє хоче з’єднатись з твоїм
Бо якось не дуже відчуватися самотнім,
А як коли серце твоє б’ється разом з моїм
То почуваю себе безтурботним.

И с кожним приходом нових зірок
Мене пам’ять вертає у чудесну хвилину,
Коли час тік ніби райській струмок
Перетворював мить у щасливу годину.

І ось так кожен день без кінця ї начала
Я з ранку встаю, ї в ночі я лягаю.
Лише б думка про мене тебе зігрівала
І за це я у бога завжди благаю.


Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.