Ти – моє перше кохання,
Перша сторінка ніжності.
Вдале, чи ні, римування
З погляду вічної вічності?
Туга приходить зненацька,
Легко струн нервів торкнеться...
Так відчиняється пастка,
Серце твоє їй всміхнеться.
Скочить, погляне, зрадіє
Сяйвом блакитних очей
Ніби це те, про що мріє,
Марить вже безліч ночей.
Думкою лине, співає,
Сонячні промені ллє
І в Гетсиманському раю,
Наче у казці живе.
Час йде. Неквапно, поволі
Вперше непевність спливе:
З’явиться прагнення волі,
Аж клітка зачинена вже.
26 июля .2006 г.
Забуття
© Copyright: Ольга Гаубас, 2006
Свидетельство о публикации №106111701944
Свидетельство о публикации №106111701944
Рецензии