Не шукай початку в нескінченності…
Не зрізай пластами рубці з пам’яті
Ти жила в гоніннях недоречності.
В зрадженому леті думки загнані.
Чується: торкають небо з скреготом…
Рвуться пасма сині при землі…
І зриваються у даль сніговим лебедем
Кинувши тіла від дум знесилені.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.