Час про нас
Трохи схожих на нас.
Так помер іще один день,
Равликом згорнувся час – сховавсь
У мушельці епох і думає про нас. Двох.
Згорнеться ночі плащ,
Вітер візьме, мов дитину на руки, смуток мій,
Він розчиниться в каві,
Воскресаючи мене нову. Знову.
28.09.2006
Свидетельство о публикации №106103002890