Не жени мене, за те що я кохаю,
Не лякайся слів, не тримай птахів.
Квіти на лугах тобі я розпускаю,
Відлітаю вітром до твоїх країв.
Через негаразди ми пройдемо разом,
Взимку наше щастя відігріє сніг.
І колись нам діти скажуть за сніданком,
Що кохання наше передалось їм...
Наше щастя - вільна Україна,
І в усьому світі про це знають.
Краща за усі, мабуть, країна,
Кожен де і кожного кохають.
В чне кохання укра нською
© Copyright: Владимир Кажанов, 2006
Свидетельство о публикации №106102900993
Свидетельство о публикации №106102900993
Рецензии
