За марну славу і за льстиве слово –
За все я вдячна долі, що було,
Бо, де зерно, там, звісно, і полова,
Бо, там, де холод, бережуть тепло.
А кожну зустріч, де слова співпали
Із відчуттям і думкою при тім,
Як дорогий дарунок я приймала
Від долі, цінувала над усім!
Отак у літню спеку спрагла нива
Вітає, навіть, крапельку роси.
Вона шалену стерпить мужньо зливу,
Та ти їй, доле, дощик принеси!
18 лютого 2004 року
За марну славу
© Copyright: Анна Малахова, 2006
Свидетельство о публикации №106102701722
Свидетельство о публикации №106102701722
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.