Про каву

Кавова меланхолія-
Ряди
Філіжанкових
спогадів,
Снів недопитих
в годинниковім маратоні.
Сьогодні –
зкальковане „ завтра”
Шматок свідомості
в розбитім люстрі.

Керамічно- чорне
існування,
Навіювання,
чаклування
кращої долі.
Сурми
смурні
загубленого Єрихону.
Розтоптані тіні
в нвпівдорозі
до раю.

Снують
павуки
тенета
втамованих мною
бажань,
Проминає життя –
замальовка з поштівки,
Дні, наче рух поїздів.
Станція наступна –
Нью – Єрусалим.
Хто наважиться
вийти?

Розбивається день
і не птах
мене збудить,
а дзенькіт
трамваю.
Я не знаю,
чи вип’ю всі барви
із райдуг,
Повернувшись
в своє
торішнє
майбутнє.


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.