Критичний в1к

Я вже не хочу бути осторонь всього,
Та ще не можу слів знайти потрібних,
Думок, простих для сприйняття та плідних,
Не здатних знищити єства мого.

Я вже не хочу виправдовувати гріх,
Шукаючи якусь від нього користь,
Відводити ж від безладу якогось
Не можу більше я очей своїх.

Я вже не хочу, збайдужівши до життя,
Іти собі стороннім перехожим,
Але ( і бачить Бог ) я ще не можу
Здобути від злочинця каяття.
 19 вересня 2002 року


Рецензии
:)
I навiть Бог не може це здобути -
Бо каяття - це засiб - а не пути...

Приятно читать родной язык - хотя вспомнаю его редко - увы...
Людмила

Людмила Клёнова   28.10.2007 23:50     Заявить о нарушении
Яка гірка правда!!!Навіть, Бог...
Ось так Він нас задумав:) - непокірних, бунтівних, сповнених протиріч, здатних виправдати будь-які власні вади, але бути дуже прискіпливими до ближніх своїх:)))

Пані Lюдмило, а як уже я рада, що і вірші мовою - солов,їною і калиновою -
знайшли такого мудрого та чуйного читача!
Дякую Вам дуже!
З шаленою симпатією,Aнна.

Анна Малахова   29.10.2007 22:22   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.