Мое щастя

Вечір осінній, і місто моє ще не спить,
Вересень лине в столичному синьому небі;
І ось тепер моє серце уже не болить;
Серце моє дочекалось сьогодні на тебе.

Поряд сідай і хоч трішечки словом розваж -
Погляд сапфіровий твій обігрів мені душу,
А за вікном - кольорових вогнів вернісаж,
Де через мить, як імла, розчинитися мушу.

Літо минуле нам видалось чимось страшним,
Але не будем ховати серця в обладунки!
Хай нескінченними будуть ці кілька хвилин,
Де відчуваю я дотик твоїх поцілунків.
 23.09.2006


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.