Мое щастя
Вересень лине в столичному синьому небі;
І ось тепер моє серце уже не болить;
Серце моє дочекалось сьогодні на тебе.
Поряд сідай і хоч трішечки словом розваж -
Погляд сапфіровий твій обігрів мені душу,
А за вікном - кольорових вогнів вернісаж,
Де через мить, як імла, розчинитися мушу.
Літо минуле нам видалось чимось страшним,
Але не будем ховати серця в обладунки!
Хай нескінченними будуть ці кілька хвилин,
Де відчуваю я дотик твоїх поцілунків.
23.09.2006
Свидетельство о публикации №106092301317