Не забудь... Ojars Vaacietis

* * *
Tu iedams neaizmirsti,
ka var iznaakt
iet gar durviim baareniitei.

Pa sudrabainaam peljkjeem
prieku izleekaadams,
neshljaksties
ar spiidamiem,
kas dubljos paarveershas,
jo klusu malaa seedoshais —
vinjsh neubago.

Tu iedams neaizmirsti,
ka var iznaakt
iet gar logu aklajam.

Bet naktiis nav neviena aklaa
visi redz,
un neredziiaa sapnji
ir veel iistaaki
par tiem,
kas raadaas redziigajiem.

Tu iedams neaizmirsti,
ka var iznaakt
iet gar logu baareniitei...

* * *
Не забудь, коли будеш йти,
Що може статися
Пройти побіля дверей сироти.

По срібляних калюжах,
Викрикуючи свою радість,
Не бризкайся,
Бо те, що блищить,
Багном долітає,
Той же, хто тихо в стороні сидить –
Він не жебракує.

Не забудь, коли будеш йти,
Що може статися
Побіля вікон сліпого пройти.

Та вночі ні одного сліпого немає,
Усі бачать,
А сни сліпого
Є ще справжніші
За ті,
Що приходять до зрячого.

Не забудь, коли будеш йти,
Що може статися
Пройти побіля вікна сироти.


* * *
Не забудь, когда будешь идти,
Может случиться
Пройти мимо дверей сироты.

По серебрянным лужам
Радость свою выкрикивая,
Не брызгайся,
То, что блестит,
Грязью долетит.
А тот, кто тихо в стороне сидит –
Он милостыню не просит.

Не забудь, когда будешь идти,
Может случиться
Мимо окон слепого пройти.

Но ночью незрячих
Не бывает
Все видят,
И сны слепого
Более реальны,
Чем сны зрячего.

Не забудь, когда будешь идти,
Может случиться
Пройти мимо окна сироты.


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.