Чому шумить трава у полі?
Чом сивий дощь, летить з небес?
Чом потопае корабель у морі?
Чом виє одинокий пес...?
Чому завжді я потопаю,
В безмежі трав і квітів польових,
І завжди з долею я граю
На правилай й умовах сваїх?
Чому менє лоскоче вітер,
Коли виходжу в поле зранку,
У полі з ним я мов у морі шкіпер,
Не мов іду я з ним під руку....
Тиша.... вона бентежить і пьяніть,
Від неї хочеться сховатись і кричати,
Вона без запитань, мов давить,
Якщо не здолаеш, не зможешь потім здолати...
По стежці, яку вже добре знаю,
Вона, мов звірина тропа,
І як раніше, вній не плутаю,
Від усього мене, сховае вона....
Ось тут, коміння не під`ємне,
А далі, лежить старий дуб,
А далі струмок, чекае праги від менє,
Увесь пил змие із губ....
Чому?
© Copyright: Екатерина Лысачук, 2006
Свидетельство о публикации №106090900805
Свидетельство о публикации №106090900805
Рецензии