Асса

Намальовані сни аквареллю
споглядає прозора душа,
неозорая ніч сипле зорі
в ебонітову воду. Руша
у мандрівку відвічну
тендітний метелик...

---

Стеля Дому Небесного
вкрита смарагдом
Радосинь - навкруги,
і весна, і весна...
Наче золотом сиплеться
сонячний дощик
Дочекаюсь і я вороття
у казкову Країну Дитинства...

---

Ти настанеш, ввірвешься як вітер
Віти втомлено зашелестять
Стила ніч загуде і думки полетять
На крильцятах сполоханих літер

Літо Вічного Міста відкриє покрови
Розмаїття культур, толерантність ідей
Стануть тут в оборону і річища крови
Не поллються вже більше по волі людей

Ти настанеш, ти прийдеш нежданно
Данний Богом, наш Юний Королю,
У театр сей абсурду, де граємо ролю
Ненависну таку і жадану...

-----
* Асоціації Спричинені Самотністю Асоціацїй.


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.