Стогін озвався крізь роки луною
Сумно блукає страшною марою
Вулиці, люди:турботи та сміх-
Швидко забули про скоєний гріх.
Весело йдете легкою ходою,
Хоч полищили символіку й зброю
Знову караєте тлінні тіла
Тих, що без сповіді смерть узяля.
Там, де земля захлинулася в крові
Люди конали в бездонному рові
Смерті синонім й безжалісних кар
Назва зловісная- Бабиний яр.
Черга за чергою: відчай та крики
Діти невинні, жінки та каліки
Це кладовище,це- цвинтар німий
Сповнений болю кривавих подій.
Спомин дошкульний, неначе, за шпальтом
Ви поховали під сірим асфальтом
Плинули роки, бур"ян пороста,
Братська могила стоїть без хреста...
Жертвам Бабиного яру
© Copyright: Елена Затирка, 2006
Свидетельство о публикации №106090601990
Свидетельство о публикации №106090601990
Рецензии