Люблю

Люблю поля – безмежні і просторі,
І неба недосяжну височінь,
І горизонти й сині хвилі в морі,
І добрі зорі, й тишу у ночі.

Я люблю вечір казкою сповитий,
I плоскі хмари, темні й мовчазні,
І захід над деревами розлитий,
Й гору, що височіє вдалині.

Я люблю ліс, що на горбах розрісся,
I слухати про що шумить трава,
Дивитись як птахи летять над лісом,
I чути як навкруг все ожива.

Люблю природу ранньою весною
І день новий, і сонце золоте,
І радість неповторного двобою
Зими й весни, і все земне й святе.


Рецензии