Пам ятi борцiв

Як великий Тарас, що любив Україну,
Як поети – борці, за волю і славу,
Я продовжую те, що вони почали,
Я оспівую їх, своїми словами…

Вони боролись за те, що ми маємо зараз,
Саме цінне й найкраще, що є на землі,
Бо ми вільні в своїй, незалежній державі,
І тепер ми цінуємо, як ніколи її.

Ми нащадки поетів, ми сини їх і доньки,
Ми завершили те, що вони розпочали,
Ми відстояли честь, українських борців,
Ми піднялись з колін, хоч і довго стояли.

Ми згадали все те, що Шевченко писав,
Цінувати свободу, берегти рідну мову,
Тож ми взяли й повстали, заявили про себе,
Бо набридло так жити, в цих нестерпних умовах.

Об’єдналися браття, згуртувались до купи,
І відстояли честь, України – держави,
Нас зібрала ідея, на великім майдані,
Віра в світле майбутнє, а майбутнє… ми з вами.

Нам не соромно жити, в нашій рідній країні,
І не соромно нам, перед тими людьми,
Хто виборював волю, хто виборював славу,
Будував нам майбутнє, як будуємо його ми.