Любовне закляття
Побажай мого серця, душі і волосся
Побажай усього, що іще не збулося
І розбий оцей лід, ці химерні окови,
Що мене так тримають ще міцно
В Чужині...
Нині я
та й спромігся у голос озватись
Промовляю забуті любовні закляття
Вже бузок розпустився і біле латаття
Розгорнуло пелюстки,
вже годі ховати
Нашу спрагу кохання, кохання
О, нині
У чужиннім краю я тебе заклинаю,
Викликаю з джерел, із підземного гаю
Витинаю на чорному полі червоним –
„Мавко рідна, як палко, як ніжно
я кохаю тебе, я кохаю............”
Свидетельство о публикации №106082102046
:-)) Ти і мертвого вмовиш...
With love
Любовь Либуркина 17.12.2006 21:29 Заявить о нарушении
Дякую, що помітила цей текст.
Він мені також подобаєтьтся.
With love
Ингвар Олафсон 17.12.2006 21:47 Заявить о нарушении
:-))
Любовь Либуркина 17.12.2006 21:54 Заявить о нарушении