Твоe безсоння

Твоє безсоння – сон у вороття
до мрії перехрестя схрещених долонь,
рапір і масок білих сіткою;
в сітківці ока жовта пляма,
де нічого не видно.

Ти забув грааль –
твоя сльоза була в моїм хрусталі.
Я долоню хочу простягти,
твоїх очей торкнутися,
нагадати моє ім’я,
та я забула теж своє ім’я.

Ми на горищі двоє,
і соломинка липне на твоїх губах,
ми не цілуємось ніколи,
я лише твоя книжка
і зоря, що заглядає у твоє вікно.

Твоє безсоння –сон, в якому я мовчу
й тобі дарую рози,
блакитна вилітає протягом
у храмі звіддаля твоєї ліри і твоєї Трої.

Єлена є у кожного.
Твоя Єлена – крапка в цілім місті.
Її вуста солодкі і пречисті.
Єлена є свята,
нехай загублене не місто,
а намисто із сліз твоїх
і перший ключ до грат, де жде Кассандра;
але не вірить брат її Парис,
хто був високородним лише в крові,
та вирощений плебсом
й пастуха в собі не виведе ніколи.
Хай Аполлон стріляє замість тебе в п’яту Ахілла,
ти Парис обрав любов Венери –
дівки і пройдохи.
Афіна –мудра, Гера нерозсудна, зла і мстива,
а хто вона?
Венера – лиш планета голуба,
якою марять люди, коли не сплять,
як зараз ти не спиш,
чекаєш Лєну, Лєночку, Єлену.
Вона прийде в твій сон,
засни блаженно, цей сон – журба.

А у безсонні –я,
Як згадка про галери,
Любов раба,
Заклання Іфігенії,
І жінка вкрадена твоя, та не твоя.
Твоє безсоння зветься просто я,
…………………………………
І мрія про світання в Віфлеємі.