І знову на вівтар! Жене і мучить...
І мчить мене в кривавий бій,
Хоч знаю знову, що не влучу:
Я вивчила вже крок подій.
Ладнала стріли – він сміявся
І їв, як яблуко, ковтав
Шматочки серця і з’являвся
У мріях полинових. Став,
Що поглинали його очі,
Дзеркально вів мене між зір
У мрії темні, неурочі,
У мандри кельтів вище гір...
Ті кельти, певно, гард естети,
Навчали пити мовчки сум,
Чекаючи на час вендети,
Коли і бард вампіром був...
І вчили кельти бути ртуттю
І холодом, й старим вином...
Та не підвладно їх могуттю
Скорити сталь в серцях відьом.
23.02.06
В пошуках Кельтики
© Copyright: Алин Тэ, 2006
Свидетельство о публикации №106072701172
Свидетельство о публикации №106072701172
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
