Житло стареньке при дорозi
Житло стареньке при дорозі,
Воно як день, воно як мить.
Але ніхто уже невзмозі
Його літа поворотить.
Старенька стріха облетіла,
І стіни хилить вже набік.
Колись була ця хата біла,
А зараз їй вже сотий рік.
І не одне життя вінчала,
І не одну вінчала смерть.
Все бачила, але мовчала
І не ламала душі твердь.
Її господарів немає,
Замовк вже в хаті сміх дзвінкий.
Та скоро вже її зламають,
Як щастя, що пішло в роки.
7.03.1994
Свидетельство о публикации №106071900450