Неможливо згадати одвiчнi
Здрастуй, бідо моя чорна!
Здрастуй, страсна моя путь!
В.Стус
Неможливо згадати одвічні
Блики щастя, що душу зірвуть.
Спроби жити далекі, величні,
Не підходять і не підійдуть.
В серці стислось залізне каміння,
І замучений волей язик.
На могилі – молитва терпіння,
А в душі – роздираючий крик.
Хто забуде страждання невинних,
Тих, що в жертву себе принесли?
А в ворожих очах соколиних –
Ті, що в карцерах не зберегли.
Неможливо так жити, як знаєш,
Що страждає за тебе народ.
Доле, люба, не тих ти караєш
І не тим ти даєш нагород.
30.05.1993
Свидетельство о публикации №106071900448