Неможливо згадати одвiчнi

***

Здрастуй, бідо моя чорна!
Здрастуй, страсна моя путь!
В.Стус

Неможливо згадати одвічні
Блики щастя, що душу зірвуть.
Спроби жити далекі, величні,
Не підходять і не підійдуть.

В серці стислось залізне каміння,
І замучений волей язик.
На могилі – молитва терпіння,
А в душі – роздираючий крик.

Хто забуде страждання невинних,
Тих, що в жертву себе принесли?
А в ворожих очах соколиних –
Ті, що в карцерах не зберегли.

Неможливо так жити, як знаєш,
Що страждає за тебе народ.
Доле, люба, не тих ти караєш
І не тим ти даєш нагород.

30.05.1993


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.