Я люблю Вакарчука,
Ще й тому, що він зі Львова.
Слухаю його пісні
Знову й знову, знову й знову.
Слухаю про друга я,
Зразу згадую про тебе,
Слухаю про „відпусти”,
Про дорогу і про небо.
Ті слова про ”відпусти”
Гострим болем серце крають,
Він благає – відпусти,
Може й ти того благаєш.
Відпустить? Ну, що ж, лети,
Вільним будь, як пташка Божа.
Не сумуй, щасливим будь,
Відпущу, тримать не можу.
Що ж до мене, знову я
Визнаю свою поразку,
Гру в любов програла я,
Переможець – ти, будь ласка.
Відпустив свою любов,
Я зів’яну, наче квітка.
Бо без неї вже життя
Біль і сум, і це вже прикро
Вiдпускаю любов...
© Copyright: Ольга Калиниченко, 2006
Свидетельство о публикации №106071100945
Свидетельство о публикации №106071100945
Рецензии
Оля, хотів було відгукнуться на російській мові..але як можна на такий вірш писати відгук російською??? дуже пронизують Ваші рядки.., просто як тисяча голок у серці....Але не можу не сказать, що й незвичайно красиво!!!
Дякую!!!
З ніжністю,
Разрушитель Сердец 28.06.2007 15:21 • Заявить о нарушении
Дякую!!!
З ніжністю,
Разрушитель Сердец 28.06.2007 15:21 • Заявить о нарушении
Дякую, Володимире.
Для нас, мешканців Херсона та області, досконале володіння рідною мовою - певна проблема. А тому, треба якомога більше писати, читати, спілкуватися українською. Дякую за нагоду.
Ольга Калиниченко 29.06.2007 07:43 Заявить о нарушении
Для нас, мешканців Херсона та області, досконале володіння рідною мовою - певна проблема. А тому, треба якомога більше писати, читати, спілкуватися українською. Дякую за нагоду.
Ольга Калиниченко 29.06.2007 07:43 Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.