Крізь берези, крізь зелень трави,
Крізь блакитне чоло небосхила
Подивились на мене вони –
Ясні очі, які я любила.
І блакить цих бездонних очей
Шлях мій сонячним світлом осяє.
Серед темних й жорстоких ночей
Я ворожість і тугу здолаю.
В моїм серці їх ніжне тепло.
Тих очей в світі більше немає,
Та недолі і смерті назло
Я блакить ту безмежну згадаю.
Їх ніколи не згасе час
І холодна земля не затушить,
Бо живуть вони в серці у нас,
Бо всміхаються в наших душах.
1999
Дiдусевi очi
© Copyright: Алена Вершинина, 2006
Свидетельство о публикации №106060800713
Свидетельство о публикации №106060800713
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.