Годую я своїх дітей:
Мій страх, мій біль і сум молодший.
Щоб на непроханих гостей
Їх напустити, в пил змоловши.
Ви підростайте, малюки,
Я вас лелію не даремно.
І вам дається невзнаки
Наука про цинічну чемність.
Сміються люди із небес,
На блискавицю зуби шкірять.
І свято у всесилля вірять
Громовідводів на дахах,
А в душі все ж крадеться страх
Що їх пристукне хрест недільний...
Роздуми...
© Copyright: Оксана Сергиенко, 2006
Свидетельство о публикации №106060300244
Свидетельство о публикации №106060300244
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
