Роздуми...

Годую я своїх дітей:
Мій страх, мій біль і сум молодший.
Щоб на непроханих гостей
Їх напустити, в пил змоловши.

Ви підростайте, малюки,
Я вас лелію не даремно.
І вам дається невзнаки
Наука про цинічну чемність.

Сміються люди із небес,
На блискавицю зуби шкірять.
І свято у всесилля вірять
Громовідводів на дахах,
А в душі все ж крадеться страх
Що їх пристукне хрест недільний...


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.