і тільки в білім простирадлі тліє суть взаємин надвечірніх...
учора вона здавалася нетлінною майже Божественною...
немає нічого постійного під Сонцем, –
щось витікає, кудись втікаючи,
а хтось вертається, на справді не повернувшись...
...пальці лівої руки нервово розірвали простирадло,
але доведеться простити, – це ж моя власна рука, котра
шукала тебе, щоб пестити, але не знайшовши,
розсердилася від серця на простирадло чи на тебе,
і розшматувала його
наче ні в чому невинну зелену квітку...
...воно плакало і я ридала
бо чекати на тебе вічно ставало
нестерпно
бити пугом тіло до ран квітучих
у мене є вибір
кинути солому й тебе
вийти заміж чи прийняти постриг...
я ще не вирішила...тому чекатиму че-ка-ти-му...
...чи-кат-му-ча-ти-ме-не-че-ка-ти-му-чи-кат-му-ча-ти-
ти-ти-ти-кат-кат-кат-кат
Простирадло чи його шмати
© Copyright: Татиана Комарова, 2006
Свидетельство о публикации №106052701640
Свидетельство о публикации №106052701640
Рецензии