Чуєш, в тебе надзвичайні очі,
незвичайно ніжної краси,
а над ними – мовби крила ночі
бойові загострені списи.
Кришталем покриті чорні вії
пелюстків зажурених перлин
захищають недосяжні мрії
океанських лагідних глибин.
З кожним змахом їх зникають зорі
і ряди шикованих фаланг
атакують лицарі прозорі
в пошуках приступності вибаг.
В тебе незбагненно теплі риси,
сонячна посмішка на вустах,
інколи напевне ненавмисно
мовби мед солодка та густа,
часом темний смуток огортає
і тоді він робиться терпким,
наче терен із гірського краю
у полоні дощових краплин.
Чуєш, ти буваєш дуже різна,
різнобарвним полум‘ям гориш,
та щораз по різному чарівна,
це для тебе цей весняний вірш.
Чуеш...
© Copyright: Дитрих Павел, 2006
Свидетельство о публикации №106052501875
Свидетельство о публикации №106052501875
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
