Зламане сонце не гр душу

 * * *

Зламане сонце не гріє душу....
В серці розбився ліхтар і так темно....
В очах твоїх потонути я мусив...?
В очах твоїх потонув я даремно...?

Не зігріває... шукаю долоні....
Щоб цілувати безтями губами....
Щоб опинитись в новому полоні....
Жити новими барвистими снами....

Тільки крізь сни роздивитись те небо...
Де на розірваній хмарі обличчя..........
І закричати у тишу: „не треба”.........
Бути похованим темною ніччю......

Дощик співає... стихаючі крики.....
Стуками серця проймає кімнату..........
Музика крапель несе мені ліки........
Чи допоможуть вони хочу знати....

Лагідна пісня тремтить і шепоче....
Слабко до зірок пурпуру торкаюсь...
Тепле щось душу по шрамах лоскоче...
Та все одно від тепла відвертаюсь........


Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →