Душа моя - то храм маленької надії,
Де кожна цегла - то любов моя.
Живу я від спогадів до мрії.
Живу... І радий цьому я!
Собор - то мого щастя миті,
Нехай їх мало, але вони мої.
І доброта моя - то серця діти,
Що граються в саду біля вікна
І я обійми простягну за правду,
Бо знаю, що в кожного є храм
І обєднавшись у велику справу
Збудуємо маленький Ватикан...
5 травня 2006
Моя душа собор, чи купа цегли?
© Copyright: Андрей Лебедев, 2006
Свидетельство о публикации №106050502559
Свидетельство о публикации №106050502559
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.