Останняя утiха

Ой, накрила землю чорная негода,
Буйний вітер лиш гуляє, одинак-заброда.
Усю нічку, мов скажений, віття гне-ламає,
До останнього листочка верби роздягає.
Виє полем, мокне лихом, б'є дощем,
Ой, останняя утіха – каганцем…

Засвітила мати свічку в образах –
Най освітить душу сину, най на шлях…
Най освітить Шлях Чумацький і воли –
Сину, сину, озовися – чи живий…
Не озвавсь єдиний голос з далини,
Тільки блиснув хтось з-за хмари, хтось чужий.

Що там блима, що блищить там, хто заграти хоче?
Ой-то Місяць-місяченько виглянув з-за ночі.
Ой-то Місяць-місяченько срібло в очі кинув –
Хто сміється, а хто плаче, а хто і загинув…
ТИХО СЛАВА ПРИЛЕТІЛА – ВІЧНИЙ ПТАХ,
ЗАСПІВАЛА НА КАЛИНІ. І СПІВА.


Рецензии
Зворушливо.
Образи - архетипичні, але свіжі.
Гарна мова, сповнена туги.
Вражає!
З повагою, Інгвар.

575   20.04.2006 14:37     Заявить о нарушении
Дякую за увагу.
А мова таки ж була сповнена...

David Alonsky   21.04.2006 07:00   Заявить о нарушении
Ты - архетип прибацаный.
Прибью, понял?

Рая Легкая   21.04.2006 22:24   Заявить о нарушении
Дорогая Рая!
Милостиво просим Вас выражать Ваши возвышенные порывы в более адекватной форме.
С неуклонным почтением к Вашей душевной легкости и прямоте

David Alonsky   22.04.2006 00:12   Заявить о нарушении
Милая Рая,
как же Вы меня прибить собираетесь? Может Вам вызов в Норвегию прислать?:-)
С Праздником Вас! Мир Вашему Дому и всем Вашим Родственникам и Знакомым.
С уважением, Ингвар.

575   22.04.2006 11:31   Заявить о нарушении