Місяць в хату заглядає
У сріблій свитині,
Мати очі закриває
Єдиній дитині.
Все з собою забирають
Ті палкії очі,
Місяць люлю колисає,
А мати урочить.
- Ой, мій сину молоденький,
Не ходи до лісу,
Не шукай собі пригоди
На вражу утіху.
Ой, мій сину молоденький,
Не ходи у гори,
Бо у тім лихім камінні
Знайдеш собі горе.
Не ходи, мій молоденький,
У зелені луки,
Заблукаєш в драговинні –
Згаснеш від розпуки.
Не ходи, мій молоденький,
Не ходи у мрії,
Не вкрадай в своєї мами
Живої надії…
Колисає Місяць люльку,
В очі заглядає.
Проводжає мати сина,
Бо більш не втримає.
Ой, заснув, заснув синочок
На довгую зиму,
Приспав-таки Місяченько
Бідну дитину.
ЧОВЕН, ЧОВЕН В ТЕМНИХ ВОДАХ
З ЖИТТЯ ВІДПЛИВАЄ,
А ЧОВНЯР ЛЕЖИТЬ ГОРІЛИЦЬ –
ВЕСЛА ШУКАЄ…
Остання Трегубова Колискова
© Copyright: David Alonsky, 2006
Свидетельство о публикации №106041700635
Свидетельство о публикации №106041700635
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.