Остання думка ukr
Ти вже не бачиш, як колись,
Погано чуєш і не ходиш.
Для тебе не існує світ.
До всього ти глухий, байдужий.
Твоє життя, практично, завершилось.
Ти вже проніс свого хреста –
Лежиш без пам’яті і голова пуста.
Лише одна, остання думка залишилась:
“Як темно й пусто на Землі.
Ні часу, ні людей. Холодна тиша.
Нема минулого й майбутнього нема.
Нічого вже нема
Лише година смерті неминуча”.
Чекаєш ти її. Без нарікань і страху.
Зловісний дар природи – смерть
Приймеш не так,
Як ти приймав життя.
Приймеш її смиренно, мовчки.
А життя – це дивовижний дар,
Найвищій, найцінніший дар природи.
Тож вдячний будь життю за те,
Що повністю усе прожив
Усе, що тобі було дано прожити.
Безмірно вдячний будь. За мить
Ти матимеш свій вічний спокій.
А з ним назавжди відійдеш
В уявний для живих,
Але реальний, ніби – то
Для мертвих тілом,
Загробний світ.
© Copyright: Маэстров Маэстро, 2006
Свидетельство о публикации №106033102065
Свидетельство о публикации №106033102065
Рецензии