Тато. Частина друга Де ти?

Тату, тату, стільки радісних моментів
Згадую майже щоночі.
Скільки гайок та інструментів
Пам’ятають руки, очі.

Ти радів і посміхався
Просто, ніжно, щиро,
А тепер похмурий стався:
Агресивний, несміливий.

Коли ти це прочитаєш,
Може, щось в тобі здригнеться.
Сльози капають. Не знаєш,
Коли тато мій вернеться?

Тато, тато, стільки років ти не поруч.
Де ти, тату? Обізвися.
Вкрай потрібна твоя поміч.
Справжній тато, повернися...

Доля дала тобі жити,
Не загинуть в катастрофі.
Та не думаєш змінити
Щось на краще, хоча б трохи.

Тато, той, що був колись,
Ти потрібен
Повернись...


Рецензии