Ти мене відо сну не буди,
Дай згадати тебе ще хоч раз.
Ти мене за любов не суди,
Хоч для неї іще був не час.
Ти мене відо сну не буди,
Бо не буде життя вже мені.
Так вже сталося, як не крути:
З радісних днів народились сумні.
Ти мене за любов не суди,
Бо тебе я кохав до нестями.
А тепер не туди й не сюди:
Пастка й відчай стали гостями
Ти мене відо сну не буди...
І за зраду себе не суди...
14.05.2003
Київ
Сонет св тла
© Copyright: Владимир Бондаренко, 2006
Свидетельство о публикации №106031702363
Свидетельство о публикации №106031702363
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.