Для того, щоб торкнутися душі,
Щоб вразити, але не вбити,
Лише для цього я пишу вірші,
Що на папері ручкою розлиті.
У світі, де людей лишилось мало,
Де фальш і фантики снують,
Де балом править лише сало
Вірші надію подають.
Де фальш, а де реальність
Не розбереш. Переплелося все.
Хтось скаже – це ментальність.
Вірш лиш розраду принесе.
Не той, де лиш три слова,
Бо то не вірш, а лиш фольга.
Картина у вірші основа
І зміст, а не грошей жага.
У світі, фантиком прикритім,
Я через форму бачу зміст.
І серце, полум’я сповите,
Підштовхує поетів хист.
2003
Київ
Сredo
© Copyright: Владимир Бондаренко, 2006
Свидетельство о публикации №106031702361
Свидетельство о публикации №106031702361
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.