Там де...
Над колискою світять,
Зійде в морі безкраїм
І моя ще зоря.
Там, де сонце осяє
В голубім оксамиті,
Та зоря ще зіграє,
Ну а потім – згоря.
Там, де небо похмуре
Сірий дощ проливає,
Наче сльози зажури,
На могилу мою
Там я, друже, спочину,
Вже мій янгол співає.
І до нього полину,
І його я молю...
Хай весь світ осяває
Сонця тепле проміння
І людей зігріває
Своїм щирим теплом.
А вам, друзі, я зичу
Щастя, долі, терпіння.
І мене вже не кличте
З-поміж Божих дібров.
Я відходжу у вічність,
Я забуду адресу.
Я відходжу у вічність,
Я забуду все зле.
І до Бога, я вірю,
Вашу думку донесу,
Що у постатях сірих
Вже не стало мене.
Там, де янгол співає,
Душі праведних жиють.
І мене там чекає
Може доля сія...
Там, у братньому колі,
Де надії не скниють,
І мене на роздоллі
Пом’яніть як сім’я.
І тоді я до Бога
З чистим серцем полину
І забуду дорогу,
Що веде до життя.
12.10.2004
Київ
Свидетельство о публикации №106031702354