А я не знала так чи нi

Барак душі моєї – доля.
І запитання все чому?
Чого боюсь і в чому горя
Я не знайшла, але знайду…

Проблеми я не відчуваю,
Але чи справді вона є?
Думками я себе лякаю,
Та страх не вічний – він мене.

Байдужість це, чи бар’єр волі?
Не стримність слів твоїх – стріла,
Мабуть ми справді незнайомі,
Були б знайомі – тала б я…

Ти, мов той брат, сказав суворо –
«Тепер вирішувать тобі,
Ти справді хочеш тої спроби»
А я не знала – так… чи ні…


Рецензии