Я ш сть житт в блукав у потойб чч
Я жив - а час не зрушив ні на крок.
Нарешті - в двадцять першому сторіччі,
І вічність натискає на курок.
Я був вигнанцем у пісках Сахари,
Цим світом шість життів я проблукав,
Але не зрозумів часу я чари,
Мене він заковтнув, немов удав.
Багато в тих життях було нічого,
В нічому потопав і захлинавсь,
Із-під склепіння раю чув я Бога,
Він шість життів мені подарував.
Я знав любов, її гілля зрадливо
Серця всі розривало на шматки.
Вже всьоме я шукаю в світі дива
На полі пустоти і самоти...
Нове життя - і я в новій країні.
А час благав: спинись! Я ж рвавсь кудись,
Щоб врешті народитись в Україні...
І вперше Батьківщина моя - Ти!
Свидетельство о публикации №106030902374