Втома

опале листя вибілив мороз
крупою-снігом завиває вітер,
я вийшов з переліску -
цвинтар...
мерехтіння літер
на кам'яних могилах
формуються в рядки
читати їх несила
я стомлений від знаків,
від слідів, що іх лишають
на пісках, камінні, снігу
я стомлений від бігу
по вулицях порожніх
міст промерзлих,
якими сню щоночі...
я стомлений розмовами з людьми,
які приходять з потойбіччя,
їх душі розпанахані,
їх вічі - зболені
у тому є й моя вина
я - втомлений,
я - вморений,
я - висохлий до дна
колодязь,
у який вода
не повернеться більш
ніколи...

©2006 Ingvar Olaffson


Рецензии
Чм Вм звертали увагу, Інгваре, що перші два рядки обіцяють зовсім інший вірш із іншим, зовсім не білим розміром, чи не верлібром. Якщо це зроблено свідомо, то 3-6 рядки - це перехід на інші рельси, так би мовити,

мерехтіння літер
на кам'яних могилах
формуються в рядки
читати їх несила

Мені здається, що тут не вистачає знаків, не тому, що я іх так люблю, а щоб підкреслити цезури, там, де це треба. В рядки все ж таки формуються мабуть літери, то може б після могил що-небудь поставити?

Вам вже писали про останні рядки, вони дійсно трохи ріжуть.
А може б так:

я - висохлий до дна
колодязь,
у який вода
не повернеться більш
ніколи...

Воно те ж саме, але цезура...

Із повагою

David Alonsky   29.03.2006 22:35     Заявить о нарушении
Маєте рацію,
а я маю кулемет :-)
Зараз подивлюся, що можна зробити.
Дякую, за гарний коментар.
З пошануванням, Ваш Інгвар.

575   30.03.2006 12:40   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.