Не знаю я, куди поділось все,
не знаю хто, хто зруйнував усе.
Тільки я знаю, була любов,
Неначє квітка, вона зів'яла.
Прощай любов, прощай і ти,
цю чашу випив я до дна.
Не знав я горя без тебе,
та все пройшло минуло все.
Вона давно уже лежить в землі,
її з тобою поховали ми.
Як не підняти мертвих із могил,
так і її не воскресити.
Прощай любов, прощай і ти,
цю чашу випив я до дна.
Вже не побачу я тебе,
з тобой пізнали ми усе.
Тебе пізнав я боже мій,
собі на горе, на біду.
Та збережу у сердці дні,
коли щасливі ми були.
Не знаю я...
© Copyright: Бронислав Каминский, 2006
Свидетельство о публикации №106022601147
Свидетельство о публикации №106022601147
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
