Де джерела Iнгулу бьють на схилi дiброви,
Де стежина у степ мов вiд серця спiшить,
Де я щастя свое залишив чорноброве,
I де мiсяць над вербами в рiг свiй сурмить;
Там бузок шелестить,нiби важко зiтхае,
Де дiвча на коромислi пiсню несло,
Де дзвенять колоски вiд краю до краю,-
Там серпанок iскристий вдягае село.
Приспiв:
Крае мiй – ти частина моеi Вкраiни,
Крае мiй – ти долонi пшеничних ланiв,
Крае мiй – ти усмiшка I слёзи дитини,
Я як матiр тебе полюбив.
Крае мiй – ти е серце моеi Вкраiни,
Я як матiр тебе полюбив.
Де з стрiчок бурякових у безкрайнiму полi,
Нiжнi руки жiнок вяжуть килим добра,
Де веселого хлопця,що рвався до волi,
Обнiмае ласкаво ранкова зоря.
Там медовi дерева мов руками махають,
Просять господа – бога, щоб бiду пронесло,
Де живуть роботящi, красивi, ласкавi,
Добрi люди моi – украiнське село.
Приспiв:
Крае м! й
© Copyright: Геннадий Диброва, 2006
Свидетельство о публикации №106020800301
Свидетельство о публикации №106020800301
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
