/Своїй колишній вчительці О.О. Мартишук присв'ячую./
Без надії не варто жити,
Без надії й життя не життя.
Як без цілі по морю плисти,
Шлях шуваючи навмання?
Без надії, без віри й любові
І без Божої правди в серцях,
Ми блукати мем надовкола
І дорозі не буде кінця.
Без цілі... Та дуже часто
Ми приймаєм міраж за ціль,
Де шукали душі відпочинок,
Там ждуть сльози і серця біль.
Часто віримо тому, хто словом облесним
Нас в тенета гріха веде,
Хто нам замість води живої
Лиш отраву гірку подає.
П'єм грке сатаниньське пійло,
Відкидаючи воду життя,
А Господь терпеливо і ніжно,
Жде від кожного з нас каяття.
Щоб наповнити душу спокоєм,
В серце радість й надію вселить,
Щоб мав вічність ти в Божій любові;
А без них і не варто жить.
8-го серпня 2000 року.
Без надii
© Copyright: Григорий Якимчук, 2006
Свидетельство о публикации №106020600488
Свидетельство о публикации №106020600488
Рецензии