Ольжин двір. Чайна церемонія. Деруни. Руні, сховані поміж пальцями.
Сидимо з лопатами і риємо ями думкам.
Де виникають хвалебні оди на честь філозофських небіжчиків, закладаємо камінь або навіть здоровенні гранітні композиції...се тоді, коли думка варта того, щоб її поховали з великою шаною.
Наша церемонія серед цвинтарних пам’яток надає дивного натхнення і святкового піднесення.
Ми поховали власних ворогів і обклалися витворами мистецтв, не звертаючи увагу на сплячих бомжів, що покрали лопати, коли ми стояли на перекурі і молилися по-чоловічому...
Земля була мокрою, хоча лютий “шпарив” на повну, і крадіжники заривали себе в свіжі ями з метеорною швидкістю
Цвинтарне свято
© Copyright: Татиана Комарова, 2006
Свидетельство о публикации №106020502122
Свидетельство о публикации №106020502122
Рецензии