І ось воно щастя, і ось вона доля…
Це щастя саме ніби в руки пливе.
За цими дверима любові неволя…
Сама ж я і звала – «Любове, ти де?»
І ось воно серце забилося хутко,
І ось він той погляд дарує тепло,
І голос лунає так дзвінко, так лунко.
Чи справді його я чекала давно?
І ось воно щастя, і ось вона доля,
Чи справді відкритись всім серцем йому?
Чи любиш насправді, любов це ж неволя.
І що ж тут робити – ніяк не збагну…
Чи справдi його я чекала давно?
© Copyright: Ольга Бондарь, 2006
Свидетельство о публикации №106013002039
Свидетельство о публикации №106013002039
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
