Промова про мову
Прислухайся тільки Львова,
Там її не плямували,
Від москаликів ховали,
Стала мова чиста-чиста,
Мов незаймане намисто,
На, носи, дивись як гарно,
Гарно, так, та тільки марно,
Бо не гріє душу грішну,
Якось суржиком зручніше,
Хай брудненький та потертий,
Але в’ївся він намертво,
Я без нього як без себе,
Так що дякую, не треба.
Свидетельство о публикации №106012901066