кохання музиканта
Складні візерунки життя
Малює на вікнах доля,
А ти – мій простий мінор
Без жодного бемоля.
Торкаються пальці клавіш,
І бас оксамитово-ніжний
Мелодію пестить тихо,
Що плаче надривно, невтішно.
І зблизились враз голоси
В розгорнутому акорді.
Сплелися і геть пішли,
Розтанули в тиші гордій.
І знову почувся плескіт
Пасажних ходів полонеза...
Ти все ж мій простий мінор
Без жодного діеза.
Свидетельство о публикации №106011700158