Адам Асник
пер. з польської
Часом бува доносить з вітром буря
До вух рабів, що доля прокляла,
До тих вождів, що вік неправді служать,
Відлуння голосу, в пустелі що вола.
Серця убогі їм схвилює і переполошить,
Душа їх, наче заєць впійманий, тремтить,
На мить кайло полишать, чи зірвуться з ложа,
Силкуючись перестороги зміст знайти.
Ніхто, однак, не зрозуміє
Волаючий в пустелі глас,
Працюють далі, чи заплющать вії
Й в м’якому ложі знову сплять.
Glos wolajacy na puszczy
Asnyk Adam
Czasami doleci z burza
Do uszu bezmyslnej tluszczy,
Do wodzow, co klamstwu sluza,
Glos wolajacy na puszczy.
Groza przenika ich serca:
Niejeden porzuca loze,
Drzy jak schwytany morderca,
Lecz przestrog pojac nie moze.
Niezrozumialym jest dzwiekiem
Glos wolajacy w pustyni,
Spia dalej na lozu miekkiem...
I nikt pokuty nie czyni.
Голос волаючого в пустелi
© Copyright: Владислав Савченко, 2006
Свидетельство о публикации №106011701432
Свидетельство о публикации №106011701432
Рецензии