дорога...

Зима. Розпалене багаття,
Чорнобиль жне,
А, те, пусте,
Навколо темінь не засне,
А ранку що? Йому до влади
Терпіти з пару із годин,
І ще поспати не завадить,
В дорозі – двоє, йде один.

Прозорі очі від люстерка,
Вздовж мерехтіння ліхтарів,
Лиш спомини усе мина,
Але ніхто не доліта,
А хто летів,
Чи постарів,
Чи впав, піднятись не зумів
Як несподівана зима,
Неначе мертва, вічно мертва.
В дорозі – двоє, йде одна.

Вогонь хвилює,
Пальці жовті,
ЯзИкі лижуть одяг мій,
Ти не запалюй, тихо грій,
Закреслює, та знов малює,
Згоряють дні, паперовий сувій,
У полум’ї хто голоси почує?
Це цар на час, і він царює,
І пусто на дорозі тій...


Рецензии
Ой. Вот не был долгое время, зашёл - и уже ничего не понятно. :)

Акиро   19.01.2006 14:34     Заявить о нарушении
Привет, Акиро!
С Наступившим тебя и с Крещением!:)
---
Не знаю... вроде всё понятно)))))))))))

С улыбкой...
де Гош

Георгий Черкашин   19.01.2006 16:11   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.