Я учора прощалась з минулим
Й, загорнувши в лантух почуття,
Від'їзджаю світанком похмурим
У нове, невідоме життя.
На губах ще теплиться цілунок,
А на серці - жагуча печаль.
До кінця ще не допитий трунок,
І його вже не вип'єм, на жаль.
Небо хмарами осінь малює,
Розбавляючи фарби дощем.
День вчорашній тривожить й хвилює,
А в душі - неприглушений щем.
Я учора прощалась з минулим...
Я благаю тебе - відпусти!
Розд'їзджаємось ранком похмурим
У нові, незбагненні світи.
Свидетельство о публикации №105122001630